Новини

Під час судового розгляду спорів у справах пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності важливим є правильне та доцільне визначення об’єкту експертизи, кола питань, та інших  організаційних аспектів судової експертизи.

Необхідно розуміти, що призначечення експертизи здійснюється судом при додержанні положень Господарського процесуального кодексу  України ( ГПК), Закону України "Про судову експертизу", Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5, з подальшими змінами і доповненнями), постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" з урахуванням особливостей правового регулювання захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Судова експертиза призначається тільки для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Суди мають вирішувати питання про призначення судової експертизи лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо дійсної необхідності такого призначення.

При цьому Суд має право на деяке вільнодумство, тому як допускається вирішення суддею (суддями) питань які виникають у розгляді справи з позиції споживача, без призначення судової експертизи, але з урахуванням конкретних обставин справи та у разі, коли знань судді достатньо для з'ясування обставин конкретної справи, пов'язаної із захистом прав інтелектуальної власності.

При призначенні судової експертизи неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, які випливають із застосування до спірних правовідносин норм законодавства, що регулює захист права інтелектуальної власності, і вирішення яких віднесено до компетенції суду, зокрема, про правову оцінку дій сторін тощо.

Немає потреби призначати судову експертизу для з'ясування питання про держателя певного доменного імені в мережі Інтернет, тому що ці дані відповідно до вимог статей 30 та 65 ГПК можуть бути витребувані від об'єднання "Український мережевий інформаційний центр", який адмініструє систему реєстрації та обліку доменних назв і адресу українського сегмента мережі Інтернет.

Призначаючи судову експертизу з дослідження, пов'язаного із захистом права інтелектуальної власності, господарський суда у відповідній ухвалі має гранично точно визначати коло і зміст питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, та обсяг необхідних для експертного дослідження матеріалів.

Господарські суди повинні витребувати у сторін чи інших осіб лише ті матеріали, які дійсно необхідні для встановлення за допомогою спеціальних знань обставин справи.

Доцідьною новацією є те, що для проведення експертизи господарському суду до винесення ухвали про призначення судової експертизи слід оглянути об'єкт експертного дослідження.

Господарським судам слід мати на увазі, що визначення способу проведення експертизи є компетенцією експерта. Отже, експерти мають право користуватися будь-якими джерелами інформації, які можуть бути однозначно ідентифіковані, в тому числі джерелами, розміщеними в мережі Інтернет.

Вважаємо за необхідне зазначити, що зацікавлена сторона має право оспорювати однозначність ідентифікації джерела інформації з мережі Інтернет.

Об'єкти права інтелектуальної власності, що підлягають експертному дослідженню, повинні бути чітко визначені у питаннях, які порушуються перед експертом. Так, якщо дослідженню підлягають знаки для товарів і послуг, у питаннях мають бути зазначені номери відповідних свідоцтв, якщо об'єктами досліджень є позначення, подані на реєстрацію, - номери заявок, а якщо такими об'єктами є позначення, які не реєструвалися, - ознаки, що його індивідуалізують і є достатніми для однозначної ідентифікації даного об'єкта експертом.

Матеріали, що направляються на судову експертизу, та матеріальні носії інформації повинні повно і якісно відображати ознаки відповідних об'єктів. Тексти документів, у яких відображено відомості про об'єкти дослідження, повинні бути чіткими й розбірливими. У направленні на експертизу магнітних носіїв інформації слід мати на увазі, що інформація на таких носіях може бути повністю або частково видалена внаслідок потрапляння їх у зони дії потужних магнітних полів (у метрополітені тощо), а тому суду слід визначитися з таким способом доставки цих об'єктів, який виключив би повне чи часткове знищення інформації.

З метою скорочення строків проведення судової експертизи господарські суди можуть пропонувати учасникам судового процесу надавати документи (описи, зображення, матеріали заявок і т. ін.) в електронному форматі на неперезаписуваних дисках для лазерних систем зчитування, які приєднуються до матеріалів справи, що направляється на експертизу.

Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення, вилучення, зберігання об'єкта експертного дослідження або про інші обставини, що могли вплинути на формування його ідентифікаційних ознак, про них слід зазначити в ухвалі суду про призначення судової експертизи.

У виняткових випадках, коли об'єкт дослідження не може бути наданий експертові, судова експертиза може проводитися за фотознімками та іншими матеріалами, що відтворюють вигляд об'єкта, його описами і т. ін., про що також має зазначатися в ухвалі про призначення відповідної експертизи.